Чоловік пише мені з 2009 року
Тан Вань, майстриня з оформлення багетних рам, ховає чоловіка Лу Чженя сірим жовтневим ранком. Тієї ж ночі, опівночі, сам собою спалахує старий сріблястий телефон-розкладачка, який вклала їй до рук його бабуся. Повідомлення від Лу Чженя у двадцять один рік, з 2009-го, і він хоче знати, звідки в незнайомки його номер. Вона знає його ім'я, його звички та день, коли він помре. Кожне надіслане нею застереження переписує її теперішнє: картину на стіні майстерні, обручку на пальці. Потім юнак вираховує, як закінчилося його життя, і просить її триматися від нього подалі, щоб він міг жити.
- Незабаром